Sundays: 9:00, 11:00 am
Holy Days: 9:00 am & 7 pm
Week Days: 8:00 am
Неділі: 9:00 та 11:00 ран.
Свята: 9:00 ран та 7:00 веч
Будні: 8:00 ранку
Історія парохії Катедри Св. Свщм. Йосафата
Самі початки парохії Св. Свщм. Йосафата сягають початків минулого століття, і є пов’язані з поселенням перших українців - емігрантів в околиці міст Торонта.
Першу службу Божу відправив о. Заклинський з Америки в лютому 1908 р. в приватній хаті на розі Едвін і Ідит-Захід, Торонто. В лютому 1911 р. приїхав з Рідного Краю до Торонта о. Д-р Карло Єрмій. З метрикальних книг довідуємося, що першою дитиною, що її охрестив 7 березня 1911 р. о. Єремій, був Тома Шолдра. Перший шлюб брав Станислав Вовк з Теклею Пановик 25 лютого 1911 р.
Із зростом громадського життя українців і їх релігійних устремлінь повстала думка побудови власної церкви, яка зреалізувалася з приїздом молодого енергійного свя щенника з Америки о. Йосифа Боярчука в лютому 1912 року.
Вся українська громада спільно взялася до великого діла. Зібравши пожертви на побудову власного Божого Храму, вже на весні 1913 року парохіяни приступили до будови нової церкви. Велику фінансову д опомогу на будівництво храму надала латинська церковна організація “Catholic Church Extension Society”.
В місяці травні 1913 р. закуплено при вул. Франклин і дім резиденцію для о. Пароха за 3, 400.00 дол. Перші члени церковного комітету були заступник предсідателя Г. Сукот, секретар Б. Мудрик, касир Б. Троян.
В неділю, 30 ( 20 ) липня 1913 р., відбулося торжественне посвячення угольного каменя, що його довершив перший український єпископ Канади Преосвященний Кир Никита Будка з Вінніпегу. Торжественне відкриття (отворення) і посвячення новозбудованого храму св. Священомученика Йосафата відбулося у Квітну неділю, 12 квітня 1914 р. Перше відбулося Архиєрейське свячення головного престола , а потім відправилася в новій церкві перша Архиєрейська Служба Божа.
Під проводом молодого, енергійного пароха о. Йосифа Боярчука (1912-1919) в 1913 році зорганізовано церковний хор, і був це перший український хор в Торонті (диригент – Іван Зварич), а в червні 1914 р. зорганізовзна перша українська смичкова оркестра.
Серед жіноцтва заложено Сестрицтво Апостольства Молитви, які дбали про прикрасу і вивінування Божого храму, а мужчини мали Товариство ім. Івана Франка. У парохіяльній школі відбувалась наука три рази в тижні вечорами, а перший учитель був В. Прихода.
Коли парохіяльна праця пішла повним ходом, люди радо вступали в члени парохії та прицерковні організації, а дохід з вистав, концертів, забав, а літом з фестинів- пікніків – ішов на сплату церковного довгу та на інші парохіяльні розходи.
Створено Братство св. Івана Хрестителя, Братство св. Архангела Михаїла, Товариство “Братня Поміч”, (що від 1926 р. Перезвано “Союзом Українських Братств”), Рідну Школу, Аматорський Гурток. Даючи театральні представлення, гурток не лише причинявся до фінансування церковної каси, але також провадив культурну працю. В 1919 р. зорганізовано при парохії Товариство “Просвіта”, а кілька років пізніше руханкове товариство ”Січ”.
На пожертви парохіян справлено до церкви спочатку дві хорунгви, а потім лавки, дзвін, великий і малий павук, дві сповідальниці, образи, проповідальницю. Найбільшим тягарем для парохії був довг, що тяжів на церкві, тому і було неможливо думати про дальшу прикрасу церкви. Кожен священник, що служив на парохії старався, щоб той довг зменшити. До остаточного зліквідування довгу причинився о. Михайло Оленьчук. Останки боргу сплачено за душпастирювання о. Андрея Роборецького.
В 1921 році відвідав парохію Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький.
У 1923 році на Канадській Національній Виставці наш церковний хор під керівництвом диригента п. Миколи Юречка виграв перше місце у конкурсі всеканадських хорів.
У 1928 р. за пароха о. Андрія Сарматюка (1922-1931) при нашій церкві засноване Жіноче Товариство імені св. свщ. Йосафата. У 1934 р. за пароха о. Михайла Григорійчука (1931 – 1934) “Жіноче Товариство” переіменувалося на “Братство Матері Божої Неустанної Помочі”. Пізніше, у 1946 р. наше Братство МБНП стало Відділом Ліґи Українських Католицьких Жінок Канади в Торонті.
У 1937 році в Катедрі Св. Свщм. Йосафата був гостем гетьманич Данило Скоропадський.
У 1938 р., за пароха о. Павла Сулятинського, вежа на церкві вкрита міддю і поставленй новий хрест. У 1941 році викінчено церкву в середині за плянами о. кан. Пилипа Ру, справлено два бічні престоли, образи Хресної Дороги. В тому ж році, за пароха о. А. Роборецького, сплачено церковний довг.
12 жовтня 1941 р. довершив посвячення Церкви Преосвячений Архиепископ Кир Василій Ладика, ЧСВВ.
1945 р. за плянами о. П. Ру, вкрито церкву мідяною бляхою.
Кардинал Євген Тіссеран відвідав парохію св. Йосафата в 1947 році. В 1948 р. церкву артистично розмалював маляр – артист Лев Осінчук.
У березні 1948 р. при поділі Канади на три Екзархати, церква св. Йосафата стає Катедрою першого Екзарха Східнього Екзархату Преосвященного Кир Ізидора Борецького. Пароха церкви св. Йосафата о. Андрія Роборецького іменовано єпископом Саскатунської Єпархії.
Від 1951 р. парохом Катедри був о. канц. Василь Філевич, якого 20 січня 1959 р. Святійший Отець Папа Іван ХХІІІ іменував Прелатом, а у 1969 р. мітратом, та 1984 р. Єпископом Саскатунської Єпархії.
У 1953 році на місце старої побудовано нову резиденцію для отців-парохів Катедри св. Йосафата. В цьому ж році парохія обходила 40-річчя заложення угольного каменя. В 1955 р. церква відновлена назовні.
В 1957 р. Преосвященним Владикою Кир Ізидором Борецьким було затверджене при Катедрі Св. Йосафата товариство “Легіон Марії” під проводом і духовною кермою о. Василя Дзюрмана. При парохії на той час існували також БУКК, ЛУКЖК, Українське Католицьке Юнацтво, Українські Бой-Скавти та рідна Школа.
За ініціятивою о. прелата В. Філевича у 1960 р. при Катедрі св. Йосафата розпочато будівництво першої в Торонті цілоденної Української Школи. 27 серпня 1961 р. Преосвященний Кир Ізидор Борецький поблагословив і видкрив новозбудовану школу. Ця школа була великим здобутком української громади, осередком культурного, національного та релігійного виховання майбутніх поколінь. На початках школа була приватною, і навчали в ній Сестри-Служебниці, СПДМ. У 1962 р. за клопотаннями о. Митрата Василя Філевича школа перейшла під крило Католицької Шкільної Управи м. Торонто.
20 березня 1964 р. згоріла Катедра св. Йосафата. Та вже 12 грудня 1965 р.- відкриття відновленої Катедри. 8 жовтня 1967 року відбулося архиєрейське благословення відновленої Катедри св. Йосафата з новим Іконостасом у барокковім стилі. В роках 1967-1968 за порадами художника-дизайнера Еміляна Теліжина маляр Іван Бельський майстерно розмалював стіни Катедри.
21 травня 1967 р. – відвідини Апост. Делеґата Архиєпископа Сергія Пінєдолі в Катедрі і в цілоденній Школі.
В роках 17 червня 1968, 7 травня 1973 і 1976 (24 жовтня 1975 р.) наша парохія і Цілоденна школа мали велику честь вітати Блаженнішого Верховного Архиєпископа – Кардинала і Патріярха Йосифа Сліпого.
30 вересня 1973 р. – благословення нового приміщення Кредитової Спілки Св. Йосафта і Дитячого Садочка при Катедрі.
15 червня 1974 р. – відвідини Апост. Про-Нунція Архиєпископа Ґвідо дел Местрі в Катедрі.
У червні 1983 р. Катедру і Цілоденну школу відвідав Кардинал Б. Рубін. У 80-их роках нашу Катедру неодноразово відвідували Блаженніший Патріярх Мирослав Іван Любачівський (понеілок 16 червня 1986 р. )та Митрополит Володимир Стернюк.
Від 1970 року та понад 32 роки в парохії існувала група “Діт и Марії”. Невтомно пров адила цей гурткок п. Ольга Яник, яка навчала дітей молитви, приготовляла до Першого св. Причастя, підготовляла з дітьми виступи на парафіяльні імпрези, вливала в молоді душі неоціненні скарби любови до Бога і церкви.
У рік святкування 75-ліття свого існування Українська Католицька Катедра Св. Свщм. Йоафата була визнана урядом історичною пам‘яткою м. Торонто. 15 жовтня 1989 р. відбулося урочисте посвячення історичних таблиць, вмурованих у фронтову стіну при вході до Катедри тодішнім парохом о. Романом Даниляком. Щоб полегшити доступ до церкви для сеньорів і людей з фізичними вадами у 1993 р. при церкві була добудована вінда.
У 1992 році пароха церкви св. Йосафата о. Романа Даниляка іменовано Єпископом та Апостольським Адміністратором нашої Єпархії.
З нагоди Світового Дня Молоді та візиту Папи Іоана Павла ІІ в Канаду в липні 2002 року, наша па рафія гостила в приміщенні школи Св. Йосафата 110 паломників із Японії та України.
Довгі роки при парафії успішно існували Клюб Сеньорів та Відеобібліотека.
Шкільний будинок Св. Йосафата при будівництві був розрахований на 150 учнів, але через велике переповнення, навчалось в ньому останні роки понад 270 дітей. Тому у 2002 р. цілоденна Школа Св. Йосафата була перенесена у велике просторе приміщення за адресою 55 Pelham Ave., м. Торонто, яке належало до Католицької Шкільної Ради та в червні 2012 перейшло у власність Французької Шкільної Ради. Новий навчальний рік у вересні 2012 р. школа Св. Йосафата розпочне за адресою 85 Forty First St. і буде перебувати на цьому місці, поки постійне приміщення 110 Tenth Street, на півдні Етобіко, де тепер школа Св. Терези, стане готовим у вересні 2015 р.
При Катедральній Церкві св. Йосафата від 1950 року до 2007 року добре просперувала Кредитова Спілка Св. Йосафата, яка налічувала біля 7оо членів та понад 7,5 млн. aктивів, та була зачинена в 2007 році Депозитною Асекураційною Корпорацією Канади (Deposit Insurance Corporation of Canada). Будинок Кредитової Спілки був проданий в 2009 році за $369,900.00.
З 2007 р. по 2010 відновлено Іконостас майстром Олегом Лесюком (кошт $82,235.28) а також встановлено світлові евакуаційні покажчики "Вихід" в церкві та церковній залі. За останніх кілька років проводилися направи в церкві, церковній залі та парафіяльних резиденціях, встановлено два охолоджувачі повітря в церкві. В плянах на майбутнє – малювання і направи стін в в Катедрі, направа стакко назовні церкви, зміна даху в парафіяльному будинку на вул. Франклін 170, а також збурення старого шкільного будинку Св. Йосафата та побудова на його місці паркувального майданчику.
Під теперішню пору парохія нараховує понад 240 родин. При Катедрі св. Йосафата існують: Ліґа Українських Католицьких Жінок, Братство Українських Католиків Канади, молитовна група ” Матері в молитві” та Катедральний Хор.
В Ювілейному 2014 році парафія мала велику честь і приємність вітати в Катедрі та у церковній залі Блаженнішого Святослава Шевчука, Главу УГКЦ. Після величавої Святої Літурґії з участю численних священників і дітвори Школи Св. Йосафата, у залі діти та члени Парафіяльної Ради привітали дорогого і почесного гостя, а що був це день його 44-тих уродин, то вручили Блаженнішому 44 троянди, та на всіх присутніх розділили святковий торт.
В п’ятницю, 22 серпня 2014 року, на нашій церкві встановлено та посвячено о.Володимиром Янішевським, Канцлером Торонтської Єпархії, разом із духовенством Катедри о. Остапом Чорнієм і о. Іваном Барщиком, ще одну пам’ятну таблицю, а саме на відзначення 100 -ліття інтернування до концтаборів канадським урядом наших українських людей під час 1-шої Світової війни.
У тому ж році Божественною Святою Літурґією подяки та Ювілейним Банкетом в день Парафіяльного Празника-покровителя св. свщм. Йосафата 23 листопада завершено святкування першого століття парафії, яке відбулося на той час під душпастирським проводом уже настоятеля Катедри о. Володимира Янішевського. Ювілей послужив і став тим новим імпульсом дбання про Катедру і продовження натхненного служіння спільноти Христові і Його ділу спасіння людських душ. У 2015 проведено ремонти фасаду і головного входу Катедри.
2017- го започатковані о. Володимиром Янішевським і організовуються річні Парафіяльні пікніки - Осіння Зустріч Парафіяльних Родин, після літніх вакацій. Традиційні: Спільна Кутя вечеря з Колядою і Великоднє Свячене та Празничний обід у парафіяльні залі чисельно продовжують збирати парафіян і гостей у радісному святкуванні, як молодших так і старших віком. Для дітей проводяться систематичні зустрічі Духовна Стежка Катехизму з сестрами Служебницями НДМ, головно з сестрою Іванкою Козак, також почато і продовжується служіння хлопчиків і дівчаток- світлоносців під час читання Євангелія. Кожного року до Дня Подяки у Канаді, та перед Різдвом і Великоднем збираємо у парафії продукти для Банків Їжі і подарункові пакети для хворих парафіян і потребуючих ближніх. Недільна Кава – зустрічі парафіян після Літургій у залі щонеділі сприяють укріпленню дружніх відносин між парафіянами та служать нагодою зацікавлювати до парафіяльного життя нових членів парафії.
Щасти нам Боже на успішне духовне життя і служіння!
